Метро - це особлива радість у моєму житті. Метро без навушників - які у тому ж таки метро стирило якесь падло - це ніфігасобі атракціон. От напрімєр, їду я нині, стою, нікого не трогаю. Сидять напроти мене дві бабульки, прілічні такі даже, без тачок. І оце, як вєчно, недочуваючи, волають на піввагона
(
Read more... )